Черкаській Лісостеповій археологічній експедиції (ЧЛАЕ) 30 років.

Сьогодні колектив Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини відзначає одне із своїх професійних свят – День експедиції.

20 липня 1987 року було створено Черкаську Лісостепову археологічну експедицію, новобудовну самофінансовану експедицію при Черкаському краєзнавчому музеві. Без ЧЛАЕ не було б нині і нашого музею. Ще навесні 1987 року троє співробітників краєзнавчого музею – Григорьєв Володимир Павлович (1952-2010), Сиволап Михайло Павлович та Баштовий Олександр Миколайович (нині у м.Буенос-Айрес, Аргентина) вирішили створити в Черкасах постійнодіючу самофінансовану археологічну експедицію, а на її базі – спеціалізований археологічний музей, і розпочали діяльність у цьому напрямку. Спершу ходіння по коридорах установ Києва і Черкас давали мало шансів на надію, проте саме 20.07.1987 р. начальник обласного управління культури підписав наказ про створення при обласному музеї такої експедиції, а вже наступного дня В.П.Григорьєв і М.П.Сиволап (О.М.Баштовий приєднався до них наступного року) виїхали в поле для рятувальних розкопок курганів у зоні спорудження меліоративних систем. Спорядження не було ніякого, кожен прихопив з дому що мав: лопату, ножа, фотоапарат, спальника. Дружина Григорьєва ще довго шукала вдома щітку від пилососа, котрою ми в цей час промітали розчищені поховання. Потім до нас на першому кургані приєднався перший землекоп експедиції – учитель фізкультури однієї з черкаських шкіл Е.В.Бондаренко, а на осінь – перший лаборант – випускник однієї з черкаських шкіл І.В.Палагута (нині д-р іст. наук, професор, м.Санкт-Петербург, Росія).

Робота в лабораторії ЧЛАЕ (підвал краєзнавчого музею), листопад 1988 року. Зліва направо: Григорьєв В.П., Ластовський В.В., Сиволап М.П., Палагута І.В., Дєткін А.В.   

Робота в лабораторії ЧЛАЕ (підвал краєзнавчого музею), листопад 1988 року. Зліва направо: Григорьєв В.П., Ластовський В.В., Сиволап М.П., Палагута І.В., Дєткін А.В.

 

Розкопки кургану біля с.Мала Бурімка, літо 1988 р. Зачистку профіля ведуть Григорьєв В.П. і Шемшур О.М.

Всього за перший сезон було досліджено 7 курганів, сформовано склад експедиційного спорядження, започатковано археологічну бібліотеку, на рахунок ЧЛАЕ у банку надійшла кругленька сума. Тому вже тієї осені керівники ЧЛАЕ звернулися до тодішнього керівництва області (обкому КПУ) з проханням: виділіть нам приміщення, а ми за свій кошт і своїми силами зробимо для міста археологічний музей. Обговорювались різні варіанти, зокрема, приміщення санепідемстанції та Будинку трауру. Проте того разу, як і в наступні роки, наші пропозиції, на жаль, не були почуті. Наступного року до нас прийшли нові працівники: А.В.Дєткін, А.П.Демартино (нині політтехнолог, м.Київ), О.М.Шемшур (Картушов), В.В.Ластовський (нині д-р іст. наук, професор, м.Київ), В.Л.Воротнік (нині керівник ТРК Антена), Л.Г.Сиволап (нині зав. відділом археології краєзнавчого музею), П.А.Шевченко, дещо пізніше – А.В.Лазоренко (нині у м.Барселона, Каталонія), Д.П.Куштан (нині канд. іст. наук, Інститут археології НАН України), О.В.Марченко та ін. У 1989 році ЧЛАЕ була перепідпорядкована Інститутові археології, а з 1993 року – археологічній інспекції Черкаської облдержадміністрації.

З 1988 року ЧЛАЕ існувала у вигляді двох окремих загонів – Лівобережного (кер. В.Григорьєв) та Придніпровського (кер.М.Сиволап), останній вів дослідження на обох берегах Дніпра. За 10 років існування експедиції (1987-1997) археологи ЧЛАЕ дослідили 107 курганів (Григорьєв – 51, Сиволап – 56) епохи бронзи, кіммерійського і скіфського часу та навіть 1 половецький, виявили і поставили на державний облік понад 1,5 тис. пам'яток археології на території Драбівського, Канівського, Чорнобаївського, Смілянського районів, а також, частково, Черкаського, Чигиринського та ін.: 1428 курганів, ряд городищ, сотні стоянок і поселень, валів, печер. Було започатковано розкопки могильника ІV ст. н.е. Черкаси-Центр (1991, 1994-1996), унікального ранньоіндоєвропейського поселення ямної культури Десятини (ІІІ тис. до н.е.) на Чигиринщині, досліджено 3 підкурганні астросвятилища бронзового віку, курганно-грунтовий могильник ХІІ-Х ст. до н.е. неподалік с.Вергуни, виявлено і картографовано більше сотні давніх пам'яток, затоплених водами Кременчуцького водосховища, опубліковано десятки наукових статей в Україні і закордоном, сформовано колектив науковців-ентузіастів. Проте на початку 1997 року рішенням керівництва обидва загони ЧЛАЕ було розформовано, експедицію ліквідовано, основне ядро колективу звільнено, склад спорядження і археологічну бібліотеку (більше 2 тис. томів) вилучено. Майже вся археологічна колекція, зібрана для майбутнього археологічного музею, була здана у фонди Черкаського краєзнавчого музею. ЧЛАЕ-І припинила своє існування.

Щоправда, пізніше М.П.Сиволапові вдалося створити на базі університету ЧЛАЕ-ІІ (2000-2013) і зародок археологічного музею, на базі яких було підготовлено декілька фахівців, зокрема Олександр Пашковський (нині зав. відділом археології Музею історії Києва), Артем Борисов, Сергій Коломієць (ДП Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології Національної академії наук України, м.Київ) та ін.

Після створення у 2016 році нинішнього Черкаського археологічного музею (ЧАМ), на його базі 20 липня 2016 року було утворено ЧЛАЕ-ІІІ, котра вже другий рік веде свої дослідження на території області. Нині у складі міського археологічного музею працює 5 колишніх археологів ЧЛАЕ-І і один з ЧЛАЕ-ІІ. Тому маємо надію на подальші результативні дослідження археології Середньої Наддніпрянщини.