Колекції

З моменту створення музею археологічні фонди комплектуються за колекційним принципом. Зберігається повністю весь матеріал з пам’ятки, включно керамічний, кам’яний та інший масовий інвентар, антропологічні та остеологічні колекції (у т.ч. вже визначені), зразки для радіокарбонного, палінологічного і ботанічного аналізів.

Окрасою експозиції Черкаського археологічного музею є зразки динозаврової, палеогенової і мамонтової фауни, експонати з нововідкритої і найдавнішої в Черкаській області [11] середньо- і пізньопалеолітичної стоянки Ясівка (130-100; 35-12 тис. рр. тому), ранньомезолітична колекція зі стоянки Дніпровець (VIII-VII тис. до н.е.), посуд, знаряддя та статуетки трипільської культури, колекція зернотерок мідного, бронзового і раннього залізного віків, колекція кам’яних бойових сокир культур епохи бронзи, посуд, прикраси, знаряддя ямної, катакомбної, багатоваликової, зрубної, білозерської та інших культур епохи бронзи, а також скіфського часу, зразки з Мельгуновського кургану (з котрого у 1763р. розпочинався розвиток археології в Україні), амфори давньогрецького і римського походження, предмети озброєння скіфського, давньоруського та козацького часу, колекція посуду і фібул черняхівської культури з могильника Черкаси-Центр, зразки з нумізматичної і боністичної колекцій, етнографічні відповідники археологічних артефактів та багато іншого. Деякі з цих експонатів не мають аналогів у жодному з музеїв області або є дуже рідкісними.

На час заснування музею, у березні 2016 року фондова колекція нараховувала понад 30 тис. знахідок. Серед них матеріали з розкопок ряду ямних курганів краю, курганно-грунтового могильника білозерської культури біля с.Вергуни, могильника черняхівської культури Черкаси-Центр та ін. Значну частину фондів (понад 10 тис. знахідок) складають матеріали з розкопок вже згаданого ямного поселення Десятини, а також матеріали з розвідок і шурфувань з відкритих Сиволапом М.П. нововиявлених поселень і стоянок ямної культури. Також потрібно згадати досить великі колекції із затоплених водами Дніпра поселень Йовтух, УТОС-І і Макаряче (неоліт), Чехівка-XVII, Галицьке, Усть-Коврай, Шовковиця та ін. (ямна к-ра), Клинок, Чапаєвка-VIII і ІХ (КБК), Придніпровська-І (ямна і чорноліська к-ра), Топилівка (чорноліська к-ра), Кучугури V-ІХ (київська к-ра), Сагунівка-І (пеньківська культура), Голов’ятине-І, Леськи-І, Чехівка-І (черняхівська к-ра), Залізьки-ІІ (Русь) і т.д. Потрібно також виділити велику колекцію з пізньосередньовічного поселення Леськи-Мис під Черкасами. Найпізніший археологічний матеріал представлений знахідками ХІХ – поч. ХХ ст. з розкопок Сиволапом М.П. решток хати батьків Івана Піддубного в с.Красенівка на Чорнобаївщині.

Допоміжний фонд містить значні палеозоологічні матеріали, серед них найбільші з поселень Десятини і Попове Озеро та інших ямних поселень краю. Лише з поселення Попове Озеро походить 16219 фрагментів кісток вагою понад 60кг. Також тут зберігаються, як зазначено вище, антропологічні колекції, різні зразки для природничих аналізів. Палеоантропологічна колекція містить скелети дітей з поховань на ямному поселенні Десятини та рештки скелетів з ряду курганів епохи бронзи з розкопок Сиволапа М.П. 1990-х років.

Більшість археологічних фондових матеріалів ще не описані, тому основну увагу співробітників музею зосереджено на фондовій роботі. Зокрема, готуються до друку палеолітичні матеріали (разом з палеолітознавцем В.М.Степанчуком), повністю опублікована колекція єдиного на Черкащині описаного пізньомезолітичного поселення Дніпровець, пізньосередньовічні знахідки з Леськи-Мис – кахлі з геометричним орнаментом, іграшки, скло та Попового Озера, деякі матеріали з Десятин, Кучугур-ІХ, Дубинки-ІІ, могильника Черкаси-Центр.