Оукраїна много постонала…

Вербною неділею 1187 року датується перша письмова згадка терміну Україна. У тексті літопису читаємо: 

на томъ бо поути разболѣсѧ Володимеръ Глѣбовичь болістью тѧжкою ѥюже скончасѧ. И принесоша и во свои градъ Переӕславль на носилицахъ и тоу престависѧ мс̑ца априлѧ во и҃ı дн҃ь и положенъ бъıс̑во црк҃ви ст҃го Михаила и плакашасѧ по немь вси Переӕславци … ѡ нем же Оукраина много постона.

Л.Є.Махновець так перекладає повідомлення на сучасну українську мову:

У тім же поході [князів Русі, тобто Києва, Білгорода, Вишгорода, Василькова, Переяслава та фортець Поросcя на половців] розболівся Володимир Глібович [князь Переяславський] недугою тяжкою, від якої він і помер. І принесли його в Переяслав на ношах, і отут преставився він, місяця квітня у вісімнадцятий день, і покладений був у церкві святого Михайла, і плакали по ньому всі переяславці … За ним же Україна много постонала.

Обставини події пов'язані з дніпровським бродом Татинцем – місцем перебування половців, куди прийшли війська під проводом Володимира Глібовича. Л.Є.Махновець описує це місце як "брід через Дніпро поблизу правобережного устя його лівобережної притоки – річки Золотоноші біля колишнього с.Мутихи (раніше – Мутатинців, Муташинців) Золотоніського р-ну Черкаської області; у кінці ХІХ ст. брід був на 1431 версті від витоку Дніпра; ширина – близько 420м, глибина – близько 90 см. (Цісарсько-Слобідська мілина)".

Літописні місця сьогодні. Розвідки ЧЛАЕ 2017.

сучасний вигляд літописних місць. (фото 2017р. з архіву ЧЛАЕ).

До Переяславського князівства тоді входила вся Лівобережна Черкащина. Події описані у повідомлені відбулись. Несподівано померлого в поході, молодого (29-30р.) князя поховали у прибудові до Михайлівського собору в Переяславі. Поховальна прибудова розташувалась між похованням його дядька – Ростислава Юрійовича та Святославом Володимировичем – дідовим братом. На жаль не зберігся до нашого часу. Фундамент і залишки стін собору було відкрито археологічними дослідженнями у 1949-1953 рр. Окрім стін самого собору досліджено і прибудови до стін храму, у яких знаходилися усипальниці переяславських князів. У 1646–1666 на фундаментах собору давньоруського часу зведено Михайлівську церкву. у стилі українського бароко. Частину фундаменту собору можна оглянути у приміщені павільйону Музею архітектури давньоруського Переяслава

Додатково почитати:

Колибенко О.В., Колибенко О.В. Володимир Глібович Переяславський: "рука Москви" чи перший князь "Оукраїни"? // Наукові записки з української історії. – 2016. – Вип. 38. – С. 23-35.

Каргер М.К. Памятники древнерусского зодчества в Переяславе-Хмельницком: Зодчество Украины. К., 1954

Асеев Ю. С., Харламов В. А., Сикорский М. И. Исследования Михайлов­ского собора в Переяславе-Хмель­ниц­ком // Славяне и Русь. 1979

Плахонін А. Який зміст вкладався у назву "Україна" за часів Давньої Рус?likbez.org.ua