Кораблетроща на р.Супій

Улітку 1960 року робітник Гельмязівського торфопідприємства В.І.Кожух знайшов поблизу с.Піщане Золотоніського району Черкаської області, у торфі бронзовий лутерій (тазоподібна посудина) і передав його до Переяслав-Хмельницького історичного музею.

Перший знайдений лутерій біля с.Піщана. (Фото hromadske.radio)

Наступного, 1961 року одного травневого дня комбайнер (працівник торфорозробки) А.В.Михальчук на відстані 150 м від попередньої знахідки знайшов ще 14 бронзових посудин. Його колега І.П.Брус поруч помітив залишки дерев'яного човна. А.В.Михальчук повідомив про знахідку до Київського державного історичного музею. Працівники музею (зокрема, Людмила Миколаївна Романюк) двічі виїжджали на місце знахідки і здійснили її науковий опис. До того часу дві посудини (амфора та лутерій) були передані до Черкаського обласного краєзнавчого музею.

Бронзова амфора з відерною дужкою V ст. до н.е. Висота 360 см. (Фото з: Київський музей історичних коштовностей. 1974. с.40)

Врешті, зважаючі на важливість знахідки, усі предмети було передано до Києва на виконання постанови Міністерства культури УРСР. Відтоді, предмети зберігаються у Національному музеї Історії України. Відео огляд предметів переглянути можна тут.

[supsystic-slider id=2 position=”center”]
Загалом, до складу знахідкивходили: 3 амфори для збереження вина; 5 гідрій – посудин для води; 1 стамнос (посудина для змішування води та вина); 2 сітули ("відра" для води); 3 лутерії, які ймовірно використовували для миття рук перед вживанням вина; 1 кратер – посудина, з якої черпали розмішане з водою вино.

[supsystic-slider id=1 position=”center”]

[supsystic-slider id=4 position=”center”]

[supsystic-slider id=3 position=”center”]

За інформацією Націонаьного музею Історії України фрагмент (дно) дубового човна-однодревки має розміри 0,7×5 м. Збереглися залишки двох сидінь. Носову частину дуже пошкодили під час виймання знахідки з торфовища. У 1962 році човен поетапно реставрували (склеїли окремі частини та скріпили сучасними залізними цвяхами). З 1969 року човен поступово просочували спеціальним розчином для консервації деревини. З човном знайдено залишки скелета молодого чоловіка середземноморського антропологічного типу. На думку С.Ж.Пустовалова розташування бронзових предметів вказує на їх знаходження у другому човні, який не зберігся.

Залишки човна з с.Пішане у експозиції Національного музею Історії україни (фото НМІУ).

Більше про знахідку читайте в окремій монографії Оксани Давидівни Ганіної:

Ганіна О.Д. Античні бронзи з Піщаного. – К.: 1970. – 98 с.

При підготовці допису використано:

Ганіна О.Д. Античні посудини з торфовища на р.Супой: попереднє повідомлення. – Археологія. – 1964. – Т. 16. – С. 195-198.

Пустовалов С. Ж. Про два напрями у давньому судноплавстві на території України за археологічними джерелами // Наукові записки НаУКМА. – 2009. – Т. 88 : Теорія та історія культури. – С. 41-46. – С.42.

Нераденко Т.М. Археологія Черкащини. Посібник-довідник. – Черкаси, 2011. – 307 с. – С.155-156.

Бражник М. Археологічна спадщина Переяслава на сторінках місцевої преси у 70-х рр. ХХст. // Наукові записки з української історії. – Випуск 37. – 2015. – С.168-174. – С.169.

Ілюстративний матеріал:

Музей історичних коштовностей Української РСР. 1973р.

Київський музей історичних коштовностей. 1974р.

Scythian art. – Leningrad: Aurora art publishers, 1986, № 103.

Scythian gold: Museum of historic treasures of Ukraine. – S.l.: 1992, p.